Літературно-мистецька композиція «Тарас

13 березня в залі ТМШ №1 ім. В. Барвінського було людно. Зібрались вчителі, батьки учнів і просто небайдужі тернополяни, які прийшли вшанувати пам’ять Великого Кобзаря.

Ми говоримо: «Тарас!» І чи є українець, який не знав би про кого йдеться?

Проект, який задумали викладачі фортепіанного відділу – Наталія Губ’як та Олена Плахцінська спільно з бібліотекою – музеєм «Літературне тернопілля» вдався на славу. Про це свідчать схвальні, захоплені відгуки присутніх на ньому глядачів. Вони стверджують, що відкрили для себе деякі досі невідомі факти з життя Т.Шевченка.

Зокрема бібліотекар – пані Оксана цікаво розповіла про перебування поета на Тернопільщині, доповнивши свою розповідь художніми ілюстраціями.

Організатори та ведучі заходу відкрили присутнім нового Шевченка, маловідомого широкій аудиторії.

Ми багато говоримо про Кобзаря поета, але куди меньше – про прозаїку і художника. Для нас Тарас Шевченко – це борець за волю України, символ духовного життя нації, символ її незалежності.

Але рідко ми згадуємо про Шевченка, як про людину з пристрастями і почуттями, зі стійкими смаками та мистецькими вподобаннями, освіченого чоловіка, знавця світової культури. Ми більше говоримо про кріпака, а не про академіка . А, проте, що важливий факт, який допомагає осягнути всю велич і багатогранність його таланту, зрозуміти його, як інтелігента тонкої душі і світлого розуму.

Сучасні дослідження життя і творчості нашого Кобзаря приводять до розуміння того, що Шевченко любив і дуже добре відчував музику, навіть більше того – він навчився сам грати на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта, Бетховена. Не забуваймо, що він був академіком Академії мистецтв – просто так це звання не давалось. Шевченко відвідував усі оперні прем’єри, престижні концерти. Він романтик за натурою – як же він міг творити свою поезію, не відчуваючи тогочасної музики в усьому її багацтві?!

Цікаві були музичні номери концерту. Звучала поезія Тараса пісні з його текстами у сольному, ансамблевому та хоровому виконанні.

Інструментальна, особливо фортепіанна музика по-новому сприймалась глядачами після того, як ведучі розповіли, що Т. Шевченко полюбив і добре відчував музику, навіть більше того- він навчився сам грати на фортепіано, виконував нескладні твори Моцарта, Бетховена. Не забуваймо, що він був академіком Академії мистецтв – просто так це звання не давалось.