О музико, о чудо із чудес!

О дивний витвір розуму людського!

Ти-вічність, ти ніколи не умреш

В ім’я прекрасного, в ім’я святого.

Тернопільська музична школа №1 заснована в 1929 році як філіал Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, який через 10 років став дитячою музичною  школою №1. Відкриття і діяльність школи пов’язані з розквітом української музичної культури в Галичині і на Буковині у складних умовах поневолення нашого народу Австро-Угорською та Польською державами. У 1903 році заходом композитора і педагога Анатолія Вахнянина та культурної громадськості був відкритий у Львові Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка. У 1907 році у містах і містечках нашого краю було створено краєве громадське музичне товариство ім. М. Лисенка. Це товариство взяло на себе організаційні і фінансові функції усього українського музичного життя. Постало питання, щоб замість поширених тоді у Західній Україні приватних навчальних музичних закладів створити всі умови для єдиної за програмами і методикою музичної освіти дітей та підлітків рідною мовою. Ініціатива створення українських музичних шкіл і єдиних навчальних програм належить директорам Львівського Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка Василеві Барвінському та Станіславові Людкевичу. Перші музичні дитячі школи були відкриті у 1913-1924 рр., а у Тернополі – в 1929 році. У Львові створюється інспекторат для цих шкіл, щоб покращити знання учнів та рівень викладання. Велику працю для становлення Тернопільської музичної школи №1 поклали талановиті педагоги подружжя Ірина Любчак-Крих (директор школи у 1929-1939 рр., викладач по класу фортепіано, музично-теоретичних дисциплін, згодом професор Львівської консерваторії) та Юрій Крих (директор у 1939-1941 рр., клас скрипки, професор, концертуючий скрипаль у країнах Західної Європи). У цій же Тернопільській музичній школі працювали ще й тернополяни: композитор і піаніст Василь Безкоровайний, скрипаль Богдан Коморовський, Остап Сіяк. Була спроба створити у 1938 році клас вокалу, який вела уродженка Тернополя, оперна співачка Віденської опери Софія Коренець-Стаховичева. З 1 вересня 1939 року Тернопільська дитяча музична школа продовжувала працювати у тому ж будинку і у тому ж вчительському та учнівському складі. У постанові Раднаркому УРСР №10 з пізнішою датою 19 грудня 1939 року «Про організацію театрів,  музичних закладів на Тернопільщині» записано: «…організувати українську дитячу семирічну музичну школу для навчання дорослих без відриву від виробництва, надавши їм приміщення філії Музичного інституту ім. М. Лисенка і передавши їм бібліотеку, інструменти та інвентар». Таким чином Тернопільська дитяча музична школа №1 з 1939 року й досі є правонаступницею Тернопільської дитячої музичної школи – філії під опікою Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові.  

У 2014 році минає 85 років діяльності Тернопільської дитячої музичної школи №1. Контингент школи – 620 учнів. За роки творчого існування школа підготувала близько 6 тисяч випускників. 

У школі працює 7 відділів: фортепіанний, струнно-смичковий, народних інструментів, духових та ударних інструментів, музично-теоретичний, вокально-хоровий та естрадного мистецтва.

  Тернопільська музична школа №1 – це професійний творчий, енергійний колектив у пошуках нових передових ідей, який будує свою роботу на відродженні національних надбань.

У школі постійно проводяться заходи з відновлення і вшанування забутих видатних людей Тернопілля. Це творчі вечори пошанування засновника школи В. Барвінського, В. Безкоровайного, лікаря-поета, емігранта М. Качалуби, першого директора школи Ірини Крих та багато інших.

У школі відкрито світлиці видатних музикантів, активних громадських діячів, які зробили великий внесок у встановлення і розвиток закладу:

• світлиця В. Барвінського – організатор І. Одобецька;

• світлиця В. Безкоровайного – організатор С. Кушнір;

• світлиця І. Любчак-Крих – організатор Р. Новицька.

Відкрита пам’ятна дошка випускникам школи Роману і Ярославу Теленкам.

Постійно проводяться методичні і творчі зустрічі з видатними професійними музикантами професором М. Крушельницькою, професорами М. Крих-Угляр, Л. Крих, Т. Воробкевич, видатним музикознавцем Л. Мазепою (Польща), піаністом Р. Савицьким (США), піаністкою Г. Семчишин-Жак’є (Швейцарія).